Яким має бути християнське життя?
До чого порівнять його? Можливо, до стола?
Ось стіл стоїть із ніжками всіма.
Такого рада мати я стола-
Він не хитається, не пада, стоїть рівно.
Я думаю, такий ось стіл буде усім потрібний.
Є і такий стіл - це ніби-то і стіл,
Та всього має троє ніжок він;
Хоч і стоїть, але ж "ноги" нема.
Ніхто не схоче мать цього стола.
А це що ще таке, що має ніжки дві?
Що втримається на оцім столі?
І з ніжкою одною це вже не стіл,
Хоча столом колись і звався він.
Столи без ніжок не потрібні нам.
Ми мати хочемо надійного стола,
Щоб ми могли поставить борщ і кашу,
Щоб сісти і спожити їжу нашу,
Щоб акуратно було все і без падінь,
Без різних негараздів і непорозумінь.
А зараз порівняємо себе з столами-
З поверхнею пласкою із чотирма "ногами".
Віра, покаяння, покора - є поверхнею столу.
Молитва моя - це до столу ніжка одна,
Боже Слово - до столу є ніжка другА.
А третя- спілкування і єдність свята.
Свідоцтво світу, всім рідним і знайомим-
Четверта ніжка до духовного столу.
Тепер же поміркуймо, браття й сестри,
Чи віра є у нас міцна, безмежна?
Чи, може, в рамки Бога ставимо в якісь?
А просимо ж, щоб Божий Дух вселивсь.
Ми грішні, але прощені з любов"ю
Й обмиті від гріхів Ісуса кров"ю:
-Коли згрішу, до Бога поспішаю
Із покаянням й Він мене прощає.
Бог вільний дає вибір мені в моїм житті.
Господь, Тобі покірна- у всьому будь лиш Ти.
Моє життя - молитва безперервна.
Я Слово Боже хочу знать, вивчаю його ревно.
Із друзями спілкуюся - із сестрами й братами.
І в цьому спілкуванні Господь наш завжди з нами.
Я вільна, бо спасіння й життя я вічне маю.
Та люди ідуть в пекло, бо Господа не знають.
То ж буду свідкувати життям своїм і ділом
Я кожному, щоб люди Христа приймали сміло.
Потрібно дійсно, друзі, -брати мої і сестри-
Бути народом Божим й любов Христову нЕсти.
Прости нас, Святий Боже, за те, що не постійно
Перебуваєм в Слові, в молитві, непокірні,
Що ближнім не свідкуєм про дар Твого спасіння,
Маємо заздрість й часто ще плітки, обмови сіємо.
СерцЯ, думки і совість нам очищуй, Святий Боже;
Хай Дух Святий мінятися усім нам допоможе,
Щоб ми були надійними духовними столами
Із рівною поверхнею і чотирма "ногами".
Ольга Назарова,
Украина
Ти все розставиш на свої місця, мій Боже.
Лиш Ти надійний, вірний, Боже мій.
НавЕсти лад у всім мені Ти допоможеш.
Вся довіряюся, Господь, лише Тобі. Амінь.
Прочитано 6055 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Над Россией моей зима . - Николай Зимин Над Россией моей зима ,
Что когда – то свела с тобою .
Та зима , что от бурь и зла
Укрывала сердца любовью ...
Помолись обо мне , мой друг ,
На мою , на свою удачу .
Верю , знаю , поможет Бог .
Почему же тогда я плачу ?..
Сон мечты (2006) - Сергей Дегтярь Стихотворение родилось в то время, когда некоторые люди из церкви уже знали о моём отношении к Ирине. Я косвенно слышал, что её маму спрашивали на счёт того, что как относится ко мне Ирина. Она по-прежнему оставалась не замужней. Ей было уже гдето 35 лет.
Её мама говорила, что я деревенский, а Ирина не любит село, поэтому мечтает только о каком-то пасторе, который бы её устроил для совместного служения Богу. Меня обижало то, что к деревенским такое пренебрежительное отношение. Я не знал как возразить на эти слухи об её отношении ко мне. Поэтому всё слагал и переносил в своём сердце и мыслях. Однажды мне приснился сон, что её отец уговаривал её принять меня таким какой я есть. По этому случаю, он в моём сновидении познакомился с моим отцом на рыбалке и рекомендовал приложить все усилия, чтобы выдать замуж за меня свою дочь. Ясно, что это всё - суета, но это работало моё сознание во сне. После этой ночи я решил зафиксировать это сновидение и перенести его на бумагу. Так родилось это произведение в стихотворной форме.
